Эти мои закладки просто нереальные, прикинь! Вчера припаривался, иду обдолбанным в школу на уроки. Даже не знаю, как я смогу сосредоточиться, когда все мои мысли будут только о спидах и пунше. Все зелье уже в крови, а шуга начинает браться за мозг. Но что поделаешь, я наркоман-рэпер, и это моя реальность.
Сегодня решил расслабиться по полной программе. В школе нас ждут скучные уроки, скучные учителя и скучные одноклассники. Наверное, им так не хватает адреналина в жизни, а вот я знаю, как его получить. Благодаря моей мацанке, гашишу, моя жизнь стала насыщенной и разнообразной.
Ну что, пришел я в школу, облокотился на стол, вытащил из кармана закладку с кокаином и аккуратно начал разминающийся ритуал. Чувствую, как кокаин заполняет мои ноздри, да и вообще все лицо теперь крутит от него. Ммм, это так приятно!
Но больше всего меня привлекает комбинация наркотиков и алкоголя. Когда моя кровь пышет от шампанского и морфия, это просто бомба. Но пока что ограничимся пуншем. Ой, понеслась!
На уроках, конечно, все как обычно: учителя занимаются своими делами, одноклассники копируют друг у друга домашку, а я сижу и наслаждаюсь своим зельем. Здесь никому не интересно, как я провел ночь, сколько закладок выпил, какое новое средство попробовал. Они просто не понимают, о чем я говорю. Но для меня это способ уйти из реальности. Я закрываю глаза, и меня окутывает мир, который никто не может понять и оценить.
| Учителя: |
Я: |
| Тебе что-то не так сегодня? |
А ну лоханья педик, отстань! |
| Ты что-то мне не отвечаешь. |
Да все сами там решайте, мне пофигу на вас! |
| Повтори, пожалуйста, свой ответ. |
Эй, не то чтобы я от тебя хотел чего-то, но отъебись! |
Школа, учителя, уроки... Мне это не нужно. Пусть они себе занимаются своими делами, пусть готовятся к каким-то экзаменам. Я же рэпер, я живу музыкой, наркотиками и своей мацанкой.
Время идти дальше, срываться в мир своих наркотических фантазий. Покинуть эту школу, где просто не понимают меня. Встретиться с друзьями, накатиться вновь, жить полной жизнью. Хотя для меня, кажется, уже нет возврата, я потерян в своем мире наркотических страстей.
Но это моя жизнь. И я не собираюсь меняться, не собираюсь останавливаться. Я – наркоман-рэпер, и это моя история.
И так, покидая эту школу, я знаю, что мой путь – это путь наркотиков, пусть он и опасный. Я не боюсь, я готов к любым испытаниям, к любым последствиям. Мои закладки – это мое оружие, моя свобода, моя зависимость. И я готов биться за нее.
Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.